ГоловнаМій профільРеєстраціяВихідТарандинцівська ЗШ І-ІІІ ступенів імені В.А.Симоненка Четвер, 19.10.2017, 00:18
  Поради батькам Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

 
 

      Поради батькам  

НАВЧАННЯ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОБОВ’ЯЗОК ДІТЕЙ

Щоб діти йшли до школи залюбки

    Одна з головних турбот батьків – це турбота про те, щоб діти вчилися, здобували широкі й різноманітні знання, а також уміння й навички, необхідні для життя й для майбутньої спеціальності. Діти вчаться у школі, але їхні успіхи багато в чому залежать від батьків, від того, як вони організували підготовку дитини до школи, від їхньої допомоги в перші роки навчання.

     Навчання – найважливіший обов’язок дітей. Батьки повинні проявляти інтерес до всіх деталей шкільного життя, до розповіді про те, що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроках, що було задано додому, як оцінили роботу учня. Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються, а які викликають труднощі в їхньої дитини. Батьки бачать, як діти ставляться до навчання. Дитяча лінь, нестаранність і необов’язковість відразу ж впадають в око. Батьки повинні помітити ослаблення активності дитини в навчанні й вчасно допомогти їй.

     Дитина повинна добре засвоїти, що відпочинок і розваги настають тільки після того, коли вивчені уроки.

     Не можна допускати, щоб дитина виконувала завдання тільки «від» і «до». Треба спонукати її розширювати свої знання, шукати відповіді не тільки в підручнику, але й в іншій літературі: довідниках, енциклопедіях, журналах та іншому.

     Дитині також необхідні нормальні умови для занять. Вона повинна мати своє робоче місце, де можна готувати уроки, читати без перешкод. Підручники й письмове приладдя повинні розташовуватись на книжкових полицях над письмовим столом. Крім того, дитину не слід звільняти від самообслуговування та праці в будинку. Для цього теж має бути час у режимі дня.

     Батьки повинні жадати від дітей дбайливого ставлення до навчального приладдя, підручників та зошитів.Треба стежити, щоб діти не робили в підручниках позначок, щоб записи в зошитах і щоденнику були акуратними. Треба доводити дітям, що акуратна людина успішно виконує свої обов'язки, з нею приємно спілкуватися, від неї віє чистотою й охайністю.

     Акуратність – риса особистості, що виражається в любові до порядку, у ретельності, точності й старанності в справах, а також у зовнішній охайності.

     Придивіться і подумайте, чи працюють ваші діти в силу своїх природних задатків і можливостей. Деякі батьки припускаються помилки, потураючи своїм дітям у виборі улюблених і неулюблених предметів. Мовляв, тобі, синку, майбутньому лікарю чи податківцю, не обов'язково захоплюватися літературою чи історією.

     До знань не можна ставитися прагматично: стануть вони в пригоді чи ні в майбутній роботі. Знання потрібні ще й для всебічного, багатого, щасливого духовного життя, не пов'язаного безпосередньо з працею.

Не бійтеся, що вашим дітям важко вчитися. Адже набагато небезпечніше, коли їм занадто легко.

 

10 правил-помічників

Батьки можуть запитати: як переконати дитину виконувати завдання педагога без лементу та погроз? Немає нічого неможливого!

1. Виробіть чіткий режим. Нехай дитина знає, що в суботу та неділю після сніданку, вона 15‑20 хвилин виконує завдання. Потім ще 15‑20 хвилин увечері. Повісьте режим дня на стіні та звіряйтеся з ним, якщо дитина упирається.

2. Не тримайте дитину за столом більш 15‑20-ти хвилин. «Будеш сидіти, поки не зробиш!» ‑ абсолютно неприйнятний варіант для учня. Якщо він знає, що заняття не будуть тривалим, то не стане сильно впиратись, приступаючи до них.

3. Під час виконання дитиною завдання намагайтесь бути присутніми рядом (але не сидіти поруч). Це потрібно, по-перше, для того, щоб учень менше відволікався, а, по-друге, щоб надати йому допомогу, якщо вона знадобиться. Якщо дитина чогось не зрозуміє та попросила допомогти, підійдіть, спокійно й доброзичливо допоможіть їй.

4. Уключайте до заняття ігрові та змагальні моменти.

Ви можете купити пісковій годинник і запропонувати дитині встигнути написати 2‑3 рядка, доки сиплеться пісок. Це допоможе дитині краще концентруватись на завданні та зробить його більш цікавим.

5. Виключайте зі своєї мови образливі слова («недотепа», «безглуздий», «дурний» тощо). Оцінюйте не особистість дитини, а її дії. Якщо завдання виконане погано, скажіть: «На жаль, ти сьогодні не занадто старався. Бачиш, як неакуратно вийшло». Зрозуміло, фізичні покарання цілком заборонені!

6. Ніколи не порівнюйте успіхи вашої дитини й інших дітей. Порівнюйте її досягнення або невдачі з її ж минулим досвідом. Скажіть приблизно так: «Минулого разу в тебе не зовсім добре вийшло, а сьогодні вже набагато краще!» Або: «Сьогодні ти не дуже старався. Сподіваюсь, що наступного разу в тебе вийде більш акуратно».

7. Більше хваліть дитину. Ваше несхвалення повинне бути м'яким, а похвала ‑ більш частою.

8. Пам'ятайте, що дитина і так розвивається семимильними кроками (особливо, якщо їй не заважати). Не жадайте від неї неможливого, вона обов'язково всьому навчиться!

9. Щоб мати об'єктивні дані про розвиток дитини, зверніться до психолога.

10. Ніколи не лякайте ані школою, ані вчителями. Щоб дитина хотіла йти до школи, в її голові має скластись позитивний, теплий образ. Розповідайте їй про ваше шкільне дитинство, згадаєте кілька веселих історій. Покажіть шкільні фото й розповідайте про ваше шкільне життя й однокласників. Розповідайте якнайбільше й конкретніше про шкільні звичаї та правила.

Для учнів початкової школи : можна пограти у школу (ви ‑ учитель, дитина та м'які іграшки ‑ учні), а у грі задійте шкільну атрибутику: портфель, зошити, ручки, прописи, щоденник.

І тоді ваша дитина буде чекати на 1 вересня з нетерпінням!

Щоб дитина НЕ захотіла йти до школи

-Змушуйте її виконувати всі завдання, і нехай сидить, поки все не зробить.

-Якщо ви бачите, що дитина не старається, грізно прикрикніть на неї або навіть погрожуйте ременем.

-Якнайбільше лякайте школою, злими вчителями та двійками в щоденнику.

-Застосовуйте залякування для того, щоб вона сіла займатись і краще робила завдання («Не підеш гуляти, доки все-все не зробиш!», «Ніяких мультиків, раз не старався!», «У зоопарк із таким ледарем, як ти, не піду!»).

-Частіше лайте та ніколи не хваліть дитину.

 

 

 

 Рекомендації для батьків та педагогів

 

Дитяча агресивність. Як її подолати?

 

Як можна допомогти людині, яка потерпає від власної агресивної поведінки? Так, часто близькі нам люди можуть поводитись жорстоко, грубо, удатися до насилля. І ми, страждаючи від такого відношення, не в змозі виправити цю жахливу ситуацію.

 

Але, якщо ми зрозуміємо, що стало причиною агресивності і які є можливості змінити цей стан, наше життя перетвориться на краще.

 

Так що варто спробувати.

 

Дослідники проблеми дитячої агресивності дають цікаву інформацію о факторах, що призводять до агресивної поведінки:

 

• По-перше, жорстокі відеофільми та комп’ютерні ігри породжують підвищення агресивності. Вони роблять з нас споглядачів і учасників насильницьких дій, що призводить до формування далеко не миролюбних якостей характеру. Тому найкращим буде – позбавити свій дім від дисків з фільмами та іграми, що загрожують нормальному стану психіки.

 

• Також, агресивність є результатом стресової ситуації. Мозок не в змозі справитись з перевантаженням і це призводить до зривів, що виражаються в лайці, роздратованості і нетерпимості.

 

Накопиченню стресу сприяє лавина негативної інформації, яка обрушується на нас кожного дня зі сторінок преси та телевізійних новин. Відчуття сильного напруження від надмірної кількості неприємних фактів призводить до відчаю, і як наслідок, реакції гніву.

 

Дослідження показали, що посилення стресу також пов’язано з палінням, споживанням алкоголю і неправильним харчуванням. Ці поширені звички саме і провокують агресивну поведінку.

 

З метою зниження негативних наслідків стресу рекомендовано перелік упереджувальних заходів:

 - забезпечення здорового харчування з наявністю свіжих фруктів та овочів

 - вживання великої кількості доброякісної води (не менше 2 л на день)

 - нормоване фізичне навантаження

 - повноцінний відпочинок, достатній сон

 - перебування на свіжому повітрі.

 

• Агресивність у поведінці може вказувати й на депресивний стан людини. В цьому випадку слід розуміти, що агресивність неможливо подолати силою волі, адже хворий на депресію не в змозі контролювати свої емоції і почуття. У цьому разі краще звернутися за психотерапевтичною допомогою, можливо доведеться застосувати медикаментозне лікування. Як альтернативні безмедикаментозні засоби можна спробувати вжити антидепресивний масаж та антистресову гімнастику обов’язково створити умови для повної релаксації та відпочинку. Забезпечити доброзичливу емоційну атмосферу.

 

Сьогодні багато людей вважають, що спалахи люті – це природна реакція на стрес, на агресивну поведінку інших людей. Але дійсність показує що це далеко не найкращий спосіб поведінки.

 

Так, не можна вважати корисною пораду «дати вихід емоціям», бо злість породжує у відповідь також злість.

 Виплеск негативних емоції подібний виверженню вулкану, що все руйнує на своєму шляху.

 Цікаво, що навіть такий метод виходу гніву, як биття неживих предметів, наприклад подушку або боксерську грушу, – не зменшує, а посилює агресивність.

 

Тож замість того, щоб давати «вихід негативним емоціям», набагато краще навчитись аналізувати свій агресивний стан і потім навчитись боротися з ним. Пропонується запитати себе:

 - чи вірно я реагую на обставини?

 - чи можна змінити ситуацію так, щоб вона перестала виводити мене із себе?

 

Так, вчасно стримавши гнів, уникнеш агресивності.

 

Спробуйте розпочати нове життя, в якому немає місця агресивності. Життя у спокої варто будь-яких зусиль.


 Виховання з урахуванням темпераменту.

 

У житті темперамент в "чистому вигляді" зустрічається рідко. Звичайно має місце змішування рис різних типів темпераментів. Проте, найбільш яскраві риси однаково будуть "керуючими" у поведінці вашого малюка. Саме на них і звертайте свою увагу.

Дитина-флегматик
(сильний, урівноважений, інертний тип нервової системи)
Характерологічні риси

Позитивні

·        Терплячий, наполегливий

·        обов'язковість

·        його практично неможливо вивести із себе

·        відрізняється високою працездатністю

·        врівноважений у стосунках


Негативні

 

·        все робить повільно

·        вимагає часу для зосередження

·        повільно приймає рішення

·        впертість

·        безініціативність



За впертістю цей малюк перевершує всіх, а вдома його всі називають "копушею". Дитина з таким типом нервової діяльності завжди незворушна і спокійна. Поруч із цим нікуди не поспішаючим "копушею" здається, що час зупинився або його взагалі насправді немає.


Такому малюку властиве уповільнене, але сильне реагування, повільне, але міцне запам'ятовування. У середовищі дітей він відрізняється спокоєм. Почуття флегматика рівні, постійні та глибокі.


Флегматик все робить докладно, переборюючи всі перешкоди. Свої рішення він не міняє, а якщо їх треба відстояти, то виявить максимум упертості. Він дуже відданий своїм близьким і друзям, хоча йому важко знайти справжнього друга. Дитина-флегматик не за віком миролюбні, за можливості уникають боротьби, воліючи не ризикувати. Його мова некваплива, виразна, але без численних жестів і яскравої міміки.


Такий малюк засинає швидко, а от розбудити його непросто: він вередує, ниє, а після сну ходить сонний, млявий, немов недоспав.


Через те, що флегматичний малюк дуже повільний, йому потрібно багато часу для засвоєння нової інформації. Але один раз отримані знання міцно закріплюються в його пам'яті. Всі вікові навички в нього також формуються важко і довго, але надовго. Флегматика можливо навчити і майже неможливо перевчити!


Маля не любить змін, дуже повільно звикає до нових обставин і тривалий час адаптується до дитячого колективу.


Як правильно виховувати дитину- флегматика


1. Основним підходом у вихованні дитини- флегматика є принцип, який умовно можна назвати "не квап". Пам’ятайте, що таке маля не може працювати в умовах дефіциту часу, йому потрібний індивідуальний темп, його не можна підганяти, він сам розрахує свій час і зробить справу. Не жадайте від свого малюка космічних швидкостей.


2. Навчайте дитину раціонально розподіляти час.


3. Не тисніть на свою дитину, тому що під тиском з боку дорослих вона лише стає ще більш незграбною і пасивною.


4. Не називайте дитину "копушею", особливо при інших людях.


5. Пам’ятайте, що діти- флегматики мають велику потребу у схваленні.


6. При вихованні малорухомого флегматика важливо розвивати інтерес до рухів, грати з ним в ігри, де необхідна швидкість рухів, точність, спритність, і заохочувати, коли він виконує будь-які правила гри.


7. У повільних флегматиків необхідно намагатися поступово виробляти здатність швидше перемикатися з одного виду діяльності на інший. Навчайте перемикати увагу при виконанні різних доручень.


8. Намагайтеся розвивати допитливість малюка (читайте з ним цікаві пізнавальні книги, дивіться науково-пізнавальні фільми, відвідуйте музеї, обговорюйте отриману інформацію).


9. Стимулюйте маля до прояву ініціативи.


10. Навчайте дитину повніше виражати свої емоції та почуття: якщо йому сумно, не забороняйте йому плакати, якщо він радіє, дозволяйте йому радіти в повну міру та ін.


11. Залучайте дитину до спільної діяльності (як у дитячому, так і дорослому колективі).


12. Прищеплюйте дитині навички спілкування.


Пам’ятайте, що потрібно не приборкувати темперамент вашого малюка, а навчитися управляти ним.

 

 

Дитина—меланхолік

(у його основі лежить слабкий тип вищої нервової діяльності)

Характерологічні риси

Позитивні

·        висока чутливість

·        доброзичливість 

·        сердечність, здатність до співчуття

·        м'якість


Негативні

 

·        уразливий і сором’зливий, невпевнений у собі

·        замкнутість

·        низька працездатність (у несприятливих умовах)

Меланхолік - це м'який і слухняний малюк. Меланхоліки сором’язливі, боязкі, а нерішучість - одне з основних властивостей їхнього характеру. Нерішучість проявляється в усіх рухах, жестах і вимові маляти-меланхоліка. Його засмучує і виводить з рівноваги будь-який дріб'язок, і ця емоційна нестійкість аж ніяк не каприз. Він чутливо реагує навіть на людський голос: спробуй його лише підвищити - і такий малюк відразу заплаче. Сльози в меланхоліків невичерпні, адже вони бояться усього, особливо незнайомих людей і нових обставин.

Діти-меланхоліки часто замикаються в собі, дуже погано звикають до нового колективу, прагнуть бути в "тіні". Часто "зациклюються" на невдачах, дуже болісно реагують на негативні оцінки, а покарання сприймають як справжню трагедію. Уразливості меланхоліка немає кінця й краю. Меланхолійні діти дуже недовірливі, часто хвилюються із-за дрібниць.

Таке маля побоюється зміни місць і зміни укладу життя. У нових, особливо конфліктних, ситуаціях губиться, працює значно нижче за свої можливості.


Знання меланхолікові даються важко, через недостатню активність уваги маля постійно відволікається на сторонні предмети і не може зосередитися на головному.


Будь-яка діяльність для меланхоліка - робота, від якої він миттєво втомлюється. Таке маля, навіть граючи, стомлюється. У цих дітей часто міняється настрій, вони малоініціативні, нелегко вступають у контакт із однолітками. Рухи їх невпевнені, бідні й часто метушливі. Мова тиха, але інтонація виразна.


Такий малюк дуже довго готується до сну, погано засинає, важко прокидається, важко переходить від одного виду діяльності до іншого.


Як правильно виховувати дитину-меланхоліка


1. Основним підходом у вихованні дитини- меланхоліка є принцип, який умовно можна назвати "не нашкодь".


2. У спілкуванні з таким малям і у виховних впливах зважайте на уразливість його психіки - не підвищуйте голос і не тисніть на нього, своє невдоволення виражайте рівним упевненим голосом, не обзивайте його.


3. Пам’ятайте, що дитина- меланхолік має потребу в особливій увазі, теплих відносинах, у допомозі. Будьте з ним лагідними.


4. Частіше хваліть його й не скупіться на прояв щирих слів. У вашого малюка особлива інтуїція, і йому життєво необхідно відчувати, що його люблять.


5. Заохочуйте його навіть за незначні успіхи і досягнення.


6. Не пропускайте нагоди показати своєму уразливому чаду, що ви дуже цінуєте найменший прояв його турботи.


7. Ніколи не робіть своєму малюку зауваження на людях - це провокує розвиток серйозних комплексів.


8. У спілкуванні зі своєю дитиною частіше використовуйте тактильний контакт: торкайтеся до нього, гладьте по голові та ін.


9. Не забувайте про швидку стомлюваність, обумовлену слабкістю нервових процесів - не перевантажуйте його розвиваючими завданнями, у процесі виконання домашньої роботи робіть паузи. Пам’ятайте про те, що навіть ігри стомлюють його і можуть призвести до стресу.


10. Стресовою для дитини- меланхоліка є будь-яка ситуація змагання, намагайтеся їх уникати.


11. Не жадайте від меланхоліка того, що для нього нездійсненне. Націлюйте його на посильні заняття й допомагайте їх вчасно виконати, уникаючи перевтоми.


12. Уникайте в спілкуванні з дитиною наказів, тому що вони тільки сповільнюють його діяльність.


13. Розвивайте самостійність, даючи дитині посильні доручення. При кожному прояві самостійності заохочуйте свого малюка, підбадьорюйте теплим словом.


14. Проявляйте терпіння в розвитку активності, сміливості.


15. Стимулюйте маля до прояву ініціативи.


16. Розвивайте товариськість свого малюка.


17. Не лякайте й не залякуйте свого малюка. Дитині-меланхолікові протипоказані страшні історії, тривожні фільми та передачі.


18. Допомагайте позбутися від страху, для цього обговорюйте з дитиною його почуття. За страхи не висміюйте.


19. У звичній обстановці, у дружному колективі він успішно виконує доручену справу, навчається.


Пам’ятайте, що потрібно не приборкувати темперамент вашого малюка, а навчитися управляти їм.

 

 

Дитина-сангвінік

(сильний, урівноважений, рухливий)

Характерологічні рис

Позитивні

·        висока рухливість

·         життєрадісність, оптимізм 

·        висока адаптивність (легко пристосовується до нових умов)

·        виразність міміки та пантоміміки 


Негативні

·        незібраність

·        поверховість сприйняття

·        ненадійність (завжди обіцяє, але не завжди виконує свої обіцянки)

·        відсутність посидючості



Сангвінік - це дружелюбний, товариський, життєрадісний малюк.Відкритий і говіркий, він обожнює нові обличчя і нові місця, йому необхідні зміни захоплень.

Дитина-сангвінік легко іде на компроміс. Не боїться труднощів. Легко переживає невдачі. Він без проблем вливається в будь-який колектив і пристосовується до незвичної обстановки.

Цікавість сангвініка безмежна, здається, що він просто зараз хоче осягнути неосяжне. Він завжди прагне дізнатися якомога більше і легко засвоює нову інформацію. Він швидко перемикається з одного на інше, здатний займатися відразу декількома справами.

На покарання сангвінік реагує спокійно. Він абсолютно незлопам'ятний, неконфліктний, тому з ним важко посваритися. "Життя без сварок" - такий його життєвий девіз. Але зворотний бік "сонячної" натури, про яку не повинні забувати дорослі, така: сангвінікові комфортно лише в тому випадку, якщо він подобається всім.


Як правильно виховувати дитину- сангвініка


1. Основним підходом у вихованні дитини- сангвініка є принцип, який умовно можна назвати "довіряй, але перевіряй". Милий малюк-сангвінік завжди обіцяє, але далеко не завжди виконує обіцяне, тому треба проконтролювати, чи виконав він свою обіцянку.

2. Контролювати вчинки та дії.

3. Виховуючи дитину із сангвінічним темпераментом, варто формувати в неї стійкі прихильності, інтереси.

4. Привчати доводити розпочату справу до кінця.

5. Звертати особливу увагу на якість діяльності, не допускати поверхневого і недбалого виконання завдань.

6. Хвалити заслужено, тому що є схильність до зазнайства.

7. Приймайте в спілкуванні із сангвініком дух легкості, веселощів і гумору, що йому найбільше по душі.

8. Пам’ятайте, що життєрадісність, товариськість і оптимізм сангвініка здатні обернутися зворотним боком медалі і стати джерелом і його легкодумства, і мінливості.

 


Дитина-холерик

(сильний, неврівноважений, рухливий)

Характерологічні риси


Позитивні

·        висока активність

·        енергійність, рішучість 

·        товариськість

·        збуджена переконлива мова

·        швидко усвідомлює обстановку

 

 

 
Вхід на сайт

Пошук

...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Архів записів

...



...



...



...



...



 

E-mail адреса: tarandinci@i.ua