ГоловнаМій профільРеєстраціяВихідТарандинцівська ЗШ І-ІІІ ступенів імені В.А.Симоненка Неділя, 24.09.2017, 12:29
  Поради вчителям Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

 
 

Рекомендації вчителям

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ ШКОЛИ

Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання. Одним із шляхів формування позитивного ставлення дітей до навчання є створення системи мотивів діяльності особистості, яка піддається педагогічному управлінню і забезпечує визначення поведінки учнів і їх ставлення до вивчення того чи іншого навчального предмета. Під мотивацією розуміють сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Основними мотивами навчання у школярів є: особистісний розвиток, інтерес, результат діяльності, бажання у майбутньому стати кваліфікованим спеціалістом, потреба у пізнанні нового. Кожний з цих мотивів може вносити різний внесок в загальну мотивацію, причому як позитивний, так і негативний. Вивчення особливостей мотиваційної спрямованості дає можливість виявити порушення в системі взаємин учня, учителя, родини, і на цій основі урізноманітнювати засоби і методи навчання, ставити конкретні та реальні завдання і цілі (оскільки у дитини може акцентуватися боязнь невдачі), здійснювати корекцію психологічного захисту, застосовувати при необхідності позитивну оцінку досягнень, і тим самим створювати найбільш оптимальні умови підтримки навчального процесу. Перспективу навчання учні вбачають у можливості саморозвитку, самореалізації, розширення світогляду, досягненні успіху, самостійності та незалежності. Важливість і користь занять поєднується із цікавістю, захопленістю, інтересом, а іноді з таємничістю та романтичністю. Розглядаючи мотивацію навчання школярів у    динамічному     ракурсі,   виявлено    певні      особливості зазначеного процесу.     

У початковій школі навчальна діяльність всіх учнів підтримується переважно за рахунок самозадоволення, зростання самооцінки, самоповаги, усвідомлення необхідності навчання. Стимулом для цього є похвала, хороша оцінка. У старших класах цього вже   іноді     недостатньо.     Кращим засобом є повага, визнання особистості. Одним з дієвих прийомів стимулювання інтересу до навчання є створення ситуації успіху у школярів, які зазнають труднощів у навчанні, що досягається через: доступне на даному етапі завдання, що підтримує впевненість у собі; повага та визнання учня як особистості; забезпечення сприятливої морально-психологічної атмосфери в ході виконання завдань; евристичний та креативний підхід до організації навчання; диференціація допомоги у виконанні завдань. Оскільки мотивація школярів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу, то спрямованість дій будь-якого вчителя визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання учнів – від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. І в цьому процесі визначені загальні прийоми діяльності: роз'яснення значущості навчання, розкриття перспектив подальшого життя, уміле застосування заохочення і покарання, впровадження в процес навчання дискусій, використання інтерактивних технологій. При цьому важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (ситуація вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих у грі завдань, поступове підвищення їх важкості) стимули. Підбираючи відповідні навчальній і виховній меті ігрові форми, спостерігаючи і коректуючи поведінку учня в ході гри, учитель отримує дієвий спосіб діагностики і формування мотивації навчання. Важливими при такому підході є спрямованість на самоорганізацію та проблемність навчання. Запобігання низькій успішності – практичне завдання, яке обов’язково постає перед кожним учителем у школі. Значною мірою успіх у розв’язанні цієї проблеми залежить від глибокого вивчення характерів та життєвих обставин дітей, що погано вчаться. У зв’язку з цим виникає потреба в оптимізації навчання.

Слід зазначити, що в учнів накопичуються не лише знання, уміння та досвід творчої діяльності, але так само недоліки та прогалини у знаннях та навичках. Саме це й призводить до того, що учень починає відставати у навчанні. Таким чином, кожному педагогу слід вчасно виявляти ознаки відставання у навчанні школяра.

Визначено методи роботи   вчителя, спрямовані  на  виявлення відставання у навчанні, а саме: спостереження; зворотній зв’язок у процесі навчання; спілкування з учнями під час управління їхньою навчальною діяльністю та поза уроками; залучення до ненавчальної діяльності: фізичної праці, технічної творчості, танців, пошуково-дослідницької роботи; раціональна  робота  вчителя на уроці і підготовка до нього. Такий підхід вимагає від учителя високих моральних якостей, фахових знань і педагогічної компетенції та визначає риси особистості вчителя: досконало володіти знаннями того предмета, якого навчає; любити дітей; знати і враховувати вікові особливості дітей у своїй роботі; вчити так, щоб пробуджувати цікавість до навчання, прагнення до знань; скрізь і у всьому бути власним прикладом.

Тому можна запропонувати певні шляхи формування мотивації школярів до навчання та підвищення їх навчальних досягнень:

1. Щоденна увага до кожного учня, визнання його особистості.

2. Своєчасна ліквідація прогалин у знаннях і організація оперативної допомоги кожному учневі, що відстає у навчанні.

3. Формування мотивації навчання як необхідного стимулу бажання учня до навчання.

4. Перехід до інноваційних методів навчання, що дають можливість розкрити потенційні  можливості кожного учня, повірити у власні сили.

5. Організація навчального процесу з визначенням трьох головних видів складності під час пояснення матеріалу, його закріплення і оцінювання.

6. У підготовці будь-якої теми навчальний матеріал поділяти на кілька блоків.

7. Вивчення умов, в яких виховується кожна дитина, враховування їх у навчальній діяльності.

8. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.

Отже, справжній учитель кожним своїм словом і дією має переконувати учнів у своїй щирості, доброзичливості і справедливості. Тільки за цієї умови можна виховувати позитивні мотиви до навчання, як до відповідальної, цікавої і радісної праці.


АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

 

 У період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду. Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до навчання забезпечуватиме їй благополучний розвиток, успішне навчання та виховання.

 Метою адаптаційного періоду в 1-му класі є створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою. Якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті. Учитель завжди має пам’ятати, що духовне здоров’я та емоційне благополуччя учня є необхідними умовами успішного навчання. Тому із самого початку адаптаційного періоду першокласникам створюють комфортні емоційні умови.

 Для дітей 6-річного віку вміння вчитися – це насамперед уміння ініціювати і брати участь у специфічному навчальному співробітництві. Під час адаптаційного періоду діти мають змогу усвідомити свої права і обов’язки, розвивати мотивацію цілеспрямованого керівництва своєю поведінкою.

 Вчитель може запропонувати дітям різні ігри на розвиток пам’яті, уваги, дрібної моторики рук, мислення, вправи на встановлення контакту одне з одним.

«Знайди два однакових предмети»

 Пропонують картку із зображенням п’яти і більше предметів. З яких два предмети однакові. Потрібно знайти однакові предмети, пояснити свій вибір.

«Знайди відмінності»

 Пропонують картку із зображенням двох картинок, що мають декілька відмінностей. Необхідно щонайшвидше знайти ці відмінності.

«Домалюй»

 Пропонують назвати, що відсутнє в зображеннях предмета, і домалювати їх (наприклад: будинок без вікон, машина без коліс, квітка без стеблинки тощо.)

 

«Чотири стихії»

 Гравці сидять у колі та виконують рухи відповідно до слів: «земля» - руки вниз, «вода» - витягнути руки вперед, «повітря» - підняти руки вгору, «вогонь» - обертати руками в суглобах.

«Послухай і відтвори»

 Пропонують відтворювати за зразком ритмічні удари паличкою по столу.

«Хто літає?»

 Дорослий називає слова. Якщо він називає предмет (особу), що літає, дитина відповідає: «літає», імітуючи руками рухи. Якщо названо предмет, що не літає, то дитина мовчить і не підводить руки.

 «Дружба»

 Дружать в нашім класі дівчатка і хлопчики. (Пальці рук з’єднати в «замок».)

 Ми з тобою подружимо маленькі пальчики. (Ритмічно торкатися однойменних пальців обох рук.)

 Раз, два, три, чотири, п’ять - (Почергово торкатися однойменних пальців, починаючи з мізинців.)

 Починай знов рахувать!

 Раз, два, три, чотири, п’ять –

 Ми закінчили рахувать! (Руки опустити вниз, струсити кистями.)

«Квітка»

 Руки поставити вертикально, притиснути долоні обох рук одна до одної, потім злегка розтулити їх, округливши пальці.

«Що змінилося?»

 На столі розкладають декілька іграшок, пропонують дитині їх розглянути і запам’ятати. Вона відвертається, одну іграшку забирають (додають), або іграшки міняють місцями. Дитина відповідає, що змінилося.

«Хто що любить?»

 Добирають картинки із зображеннями тварин та їжі для них. Перед дитиною розкладають картинки з тваринами і зображенням їжі, пропонують всіх «нагодувати».

Враховуючи те, що для учнів 1 класу пріоритетною є ігрова діяльність, вчителеві доцільно уроки у 1 класі будувати із застосуванням методу синектики. Як правило, в основі уроку, на якому вчитель застосовує метод синектики, лежить сюжетно-рольова гра з вибором стратегії поведінки, плануванням дій на три-чотири кроки вперед (діти на початку уроку планують результат, якого вони мають досягти наприкінці уроку, подолавши певні випробування).

 Такі уроки – це локальний життєвий простір, певна соціальна ситуація. Уроки, в яких левову частку займає та чи інша сюжетно-рольова гра, як правило, називають: уроки-подорожі, уроки-змагання, уроки-казки тощо. Ситуація розмірковування (ситуація допитливості, сумніву, пошуку), як механізм розгортання певної гри, допоможе сформувати у першокласників уміння узгоджувати свої думки з думками партнерів, гнучкість і широту мислення, готовність до інтелектуального ризику (дитина має багато ідей, уміє і не боїться їх висловлювати). Зазначені якості та вміння поліпшуватимуть реакцію дитини на швидкі та мінливі життєві обставини.

 На уроках з елементами гри, змагання, театрального дійства відбуватиметься вільний пошук себе, самопізнання та самовизначення особистості – перші кроки до успіху у навчанні та житті. Результатом таких уроків є самовдосконалення, саморозвиток особистості дитини. 


Як розпочати навчальний рік

1.
      Дайте дітям знов відчути себе згуртованим колективом.

     Навіть у найдружніших колективах у перші дні після повернення з канікул учні заново вибудовують міжособистісні стосунки, проходячи від відчуття якоїсь скутості в спілкуванні до свободи взаємодії і появи відчуття приналежності до класу. Для того, щоб діти швидше знов відчули себе згуртованим колективом, а не залишилися «чужими» одне для одного, необхідно якомога більше уваги в перші дні приділити колективним заходам. Спільний випуск класної газети, театральні постановки, створення символу класу, смішного фотоальбому перших днів у школі, ведення літопису – ці і багато інших заходів допоможуть швидко згуртувати дітей.

2.     Дайте учням можливість поділитися літніми враженнями

    У перші дні приходу до школи дітям хочеться в першу чергу розповісти про літні враження – вони виходять на перший план, відсовуючи на другий навчання. При цьому розмова про літо не повинна зводитися до твору «Як я провів літо» - діти не дуже готові зразу, в перших числах вересня писати твори. Хай школярі принесуть літні фотографії і оформлять ними стіну класу, зробивши потрібні підписи; нехай учні по командах видадуть газети з літніми враженнями.

3.    Підтримайте інтерес учнів до зайняття

    Майже усі учні приходять  у школу після канікул досить вмотивовані – їм хочеться йти в школу. Проте це почуття може швидко згаснути, якщо початок навчального процесу не «запалює» дитину – організовано нецікаво або дитина почуває себе цілком комфортно. «Як зустрінеш новий рік, так його і проведеш» - свідчить мудрість. Це актуально і для шкільної мотивації  - гарний початок навчання дає потужний поштовх на довгий час. Тому важливо всіляко підтримувати ту мотивацію, з якою учень прийшов у школу, організовуючи навчальний процес, у тому числі повторення, в цікавій формі, створюючи безпечне середовище в класі.

4.    Поєднуйте на уроці серйозні та цікаві моменти

     Діти фізіологічно і психологічно не можуть відразу ж після канікул швидко відійти в колишній темп діяльності і виявити колишню працездатність – учням важко довго підтримувати увагу, працювати в одному темпі. Для мінімізації цих явищ, доцільно проводити більше фізкультхвилинок, на уроках організовувати більш часті зміни різних видів діяльності, поєднувати серйозні та цікаві моменти.

5.    Нагадайте учням про правила

     Школярам властиво забувати правила поведінки, спілкування, які, здавалося б, не раз згадували і розбирали. З одного боку , це пов'язано з природною забудькуватістю, а з іншого боку, набирає чинності «штучна» забудькуватість, коли дитина намагається перевірити межу – може, в цьому році це правило вже не актуальне, може, вчитель про нього забув? Тому на початку року важливо знову повернутися до необхідних правил, щоб показати учням, що вони нікуди не поділися. Але важливо не тільки розповісти, але і проконтролювати, як школярі дотримуються цих правил. Правило так і залишиться правилом, якщо діти хоча б раз відчують, що його можна не дотримуватися.

6.    Обговоріть з учнями майбутні заходи

     Для школярів важливо знати, що їх чекає у класному житті хоча б на чверть вперед, а також брати участь у плануванні заходів. Учні виявляють велику активність у подальшій реалізації тих справ, які вони запропонували самі.

7.    Підтримайте учня у прагненні стати краще

     Дуже часто учні приходять першого вересня з бажанням почати нове життя – вони готові вчитися краще або виправити поведінку. Але все це зможе реалізуватися, якщо вчитель побачить тих дітей, які мріють про краще, і допоможе їм реалізувати прагнення. Адже якщо дитина не відчуває підтримки дорослого у своєму прагненні, то всі ініціативи поступово згасають.

 
 
Вхід на сайт

Пошук

...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Архів записів

...



...



...



...



...



 

E-mail адреса: tarandinci@i.ua